Вічний спочинок воїни знайшли на Личаківському кладовищі
30 вересня у Львові віддали останню шану трьом полеглим Героям, які загинули від рук російського окупанта: Роману Чубі, Ігорю Ковалю, Володимиру Якимцю.
Чин похорону військовослужбовців відбувся у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а поховали воїнів на Личаківському кладовищі.
Попрощатися із захисниками прийшли рідні, друзі та знайомі.
Біографія Героїв:
Роман Чуба (17.06.1987-19.09.2023) Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №32 міста Львова та середній загальноосвітній школі №86. Професійно-технічну освіту здобув за спеціальністю «слюсар».
Працював водієм в акціонерному товаристві «ЗЕЛЕНБУД». У вільний від роботи час полюбляв займатися ремонтом автомобілів.
Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в лавах 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Загинув, виконуючи бойові завдання на південному напрямку.
У Романа Чуби залишилися дружина, двоє синів, мати, батько, сестра та двоє братів.
Ігор Коваль (20.12.1975-19.09.2023) Львів’янин.
Навчався у ліцеї №81 імені Петра Сагайдачного Львівської міської ради. Професійно-технічну освіту здобув у Вищому професійному училищі №48 міста Львова (зараз - Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва»).Працював охоронцем на приватних підприємствах.
Під час повномасштабного російського вторгнення захищав Україну в лавах 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Загинув, виконуючи бойові завдання на південному напрямку.
В Ігоря Коваля залишилися мати, сестра, швагро та племінник.
Володимир Якимець (02.03.1974-22.09.2023) Народився у селі Андріянів Львівської області.
Навчався у Підзвіринецькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Комарнівської міської ради Львівської області. Завершив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Миколаївський професійний ліцей» за спеціальністю «водій».
Впродовж 1994-2013 років працював у Львівському комунальному підприємстві «Муніципальна дружина» (зараз - Львівське комунальне підприємство «Муніципальна варта»). Протягом останнього часу працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет».
У вільний від роботи час полюбляв займатися полюванням.
Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Батьківщину у лавах 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув, виконуючи бойові завдання на східному напрямку.
У Володимира Якимця залишилися дружина, донька, син, двоє братів, зять, внук та тесть.