Героїв Андрія Симка та Сергія Шевчука поховали на Личаківському цвинтарі
У вівторок, 2 травня, Львів провів у останню путь воїнів Андрія Симка та Сергія Шевчука, які загинули захищаючи Україну від російських окупантів.
Про це повідомляє «Еспресо.Захід».
Розділити невимовний біль родин та попрощатися із героями прийшли друзі воїнів, побратими та звичайні містяни. Люди ставали на коліна, зустрічаючи загиблих біля Гарнізонного храму. У храмі з уст присутніх та священника звучали слова вдячності воїнам, які віддали життя, борючись за українську волю.
Після чину похорону на площі Ринок знову зазвучала сурма Ярослава Сімківа, міського сурмача, який проводжає своєю музикою кожного українського героя, карбуючи їхні імена та вчинки у пам'яті Львова.
Воїнів поховали на Личаківському цвинтарі, на вже чималому полі спочинку сучасних українських Героїв.
Прощання з Героями/Фото: Андріана Стахів
Прощання з Героями/Фото: Андріана Стахів
Прощання з Героями/Фото: Андріана Стахів
Прощання з Героями/Фото: Андріана Стахів
Про загиблих воїнів
Андрій Симко народився у Львові. Навчався у Середній загальноосвітній школі №72. Закінчив технічний фаховий коледж Львівської політехніки, надалі вступив до самого університету. У мирний час працював у ТзОВ «Нова Пошта». Захоплювався технікою. Із 2020 року виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Початок повномасштабного вторгнення зустрів на передовій, боровся із російськими окупантами на східному напрямку. У нього залишилися мама, дружина, син, брат, бабуся з дідусем та хрещені батьки.
Сергій Шевчук також львів’янин. Здобував професійно-технічну освіту у Львівському кінотехнікумі. Після завершення навчання проходив військову службу у Вінницькій області. Згодом обіймав посаду головного інженера у колишньому управлінні кінофікації у Львові, потім працював інженером у місцевому кінотеатрі. Був вправним майстром, обожнював техніку. Із початком повномасштабного вторгнення Росії добровольцем вступив до тероборони. Боровся із російськими загарбниками на території Харківської області та на Бахмутському напрямку у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Загинув під час виконання бойового завдання. У нього залишилися батьки, дружина, син, донька та троє онуків.