Кожен з них - особливий і робив важливу справу
У суботу, 22 квітня Львів попрощається із трьома загиблими Героями, які віддали своє життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомляє Львівська міська рада.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Любомир Мазурчак (25.01.1972-16.04.2023) Уродженець міста Перемишляни Львівської області.
Навчався у Перемишлянському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Львівської області. Закінчив Львівський поліграфічний інститут (сьогодні - Українська академія друкарства). Після завершення навчання проходив військову службу у столиці, здобував звання «молодший сержант».
У мирний час працював оператором комп’ютерних технологій у Перемишлянському управлінні з експлуатації газового господарства АТ «Львівгаз». Згодом обіймав посаду майстра з обслуговування механічного обладнання в ПрАТ «Львівобленерго».
Захоплювався спортом, грав на кількох музичних інструментах.
Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист Батьківщини до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України «За зразкову службу».
У Любомира Мазурчака залишилися батьки, дружина та троє синів.
Микола Ковалишин (28.05.1996-19.04.2023) Львів’янин.
У ранньому віці залишився без батька, який був ліквідатором Чорнобильської катастрофи.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №78, після закінчення 5-го класу вступив до Львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №43 Львівської міської ради Львівської області. Здобував освіту у колишньому Львівському професійному ліцеї харчових технологій.
Після завершення навчання працював на місцевому приватному підприємстві «Дзиґа». Надалі займався комплектуванням товарів у мережах «Рукавичка» та «Сільпо».
Захоплювався військовою археологією.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації разом із братами став на захист Батьківщини до лав 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Боровся із окупантами на східному напрямку.
У Миколи Ковалишина залишилися мама, дружина та троє братів.
Сергій Лемець (05.12.1967-15.04.2023) Львів’янин.
Навчався у Ліцеї №18 Львівської міської ради. Закінчив військове авіаційне училище. Також отримав диплом бакалавра з менеджменту та диплом спеціаліста з менеджменту організацій та адміністрування.
Під час Революції Гідності був командиром «Сотні Лева». Протягом 2014-2022 років виконував бойові завдання у зоні проведення АТО/ООС.
Проходив службу у складі Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Жив військовою справою. Перебував у специфічних регіонах світу, мав вагомий досвід взаємодії з міжнародними партнерами. Займався підготовкою груп добровольців.
Активно займався спортом: греблею на байдарках, футболом, був кандидатом у майстри спорту. Член Національної спілки журналістів України.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації перебував на перших лініях фронту, був нагороджений численними відзнаками, зокрема, «За сприяння воєнній розвідці України» II-го ступеня та медаллю «Честь і слава» II-го ступеня.
У Сергія Лемця залишилися дружина, сестра, брат, теща та двоє синів, один з яких продовжує справу батька.