В Одесі вперше за всю історію Збройних Сил України пройшла підготовку та здобула водолазну кваліфікацію жінка-військовослужбовець. Про це повідомляє АрміяInform.
Катерина Нікітенко, яка нині проходить службу в лавах Військово-Морських Сил ЗС України. У свої 19 років дівчина пройшла шлях від матроса до старшини першої статті та здобула перемогу на цьогорічних всеукраїнських змаганнях з акватлону (єдиноборства під водою).
Як розповіла в інтерв’ю Катерина Нікітенко, вона з дитинства любила море, адже багато часу проводила з бабусею в Одесі. Дівчина мріяла про військову службу, а тому з першого курсу навчання в Ізмаїльському медичному училищі розмірковувала над цим питанням.
Ще не встигла отримати диплом про медичну освіту, як звернулась до Командування ВМС України з проханням призвати на військову службу.
Після вишколу в Навчальному центрі на Миколаївщині Катерина розпочала свою військову кар’єру фельдшером у Водолазній школі.
Її посада передбачає медичне забезпечення водолазних спусків та отримання допуску до спусків у барокамері для надання медичної допомоги аварійним водолазам, які проходять лікувальну рекомпресію.
«- Я побачила, як інструкторсько-викладацький склад навчає курсантів. Мені захотілось поповнити ряди фахівців із водолазної справи. З першою групою працювала як фельдшер, а вже з другою групою, після отриманням схвального рішення Командування ВМС України, розпочалась моя водолазна підготовка. Моє навчання було перервано через відрядження на курси підвищення кваліфікації з спеціальної фізіології (м. Київ, на базі Військової медичної академії), де вдосконалювала свої знання про специфічні водолазні захворювання. Мій випуск відбувся із третьою групою курсантів,» − розповіла Катерина Нікітенко.
Загалом дівчина-водолаз під час навчання провела понад 650 хвилин під водою, занурюючись на глибину до 30 метрів. Вона навчилась затримувати дихання до трьох хвилин, за які встигає пропливти близько 50 метрів під водою. Катерина каже, що був серед них курсант, який затримував дихання в статиці до 4 хвилин. Коли ж довелось випробувати це вміння в динаміці, то на затримці дихання він не зміг проплисти навіть 20 метрів. Катерина регулярно робить дихальні вправи, аби в подальшому збільшити час, який вона може провести без повітря під водою.
Їй подобається справа, якою вона займається. Перед зануреннями постійно проводить робочу перевірку свого водолазного спорядження та засобів водолазних спусків і робіт, ретельно перевіряє тиск повітря у балоні, герметичність компенсатора плавучості, утримує решту спорядження у справному стані. Після кожного занурення вона завзято обслуговує все спорядження, що було з нею в солоній воді, бо кристалізована сіль може нанести непоправної шкоди. Дівчина відкидає всі пропозиції про допомогу: як от піднести балон чи підготувати комплекти спорядження, адже прагне опанувати водолазною професією якнайкраще.
Катерина Нікітенко має амбітні плани на майбутнє. Вона готується пройти інструкторські курси та стати першою серед жінок інструктором-водолазом, аби у подальшому рухатись кар’єрною сходинками аж до «Водолазного спеціаліста». Під час служби дівчина планує здобути вищу військову освіту.
На запитання, що ж їй надавало сили пройти випробування, на яких відсіюється до 70 відсотків чоловіків (50% відсіюється на вступних іспитах, ще до 20% під час навчання), та отримати кваліфікацію водолаза, Катерина Нікітенко каже:
«- Я бачила, як здаються деякі хлопці. Розуміла, що як єдина дівчина мала боротися та здобути омріяну професію.»
