У Львові вкотре трапився конфлікт між чоловіком та працівниками ТЦК.
У мережі з'явилося відео, де військовослужбовці заштовхують в автомобіль чоловіка.
В Львівському обласному ТЦК та СП пояснили, що чоловіка запросили у салон автівки, аби виписати повістку.
Натомість учасник конфлікту заперечив пояснення Львівського ТЦК і розповів свою версію. За його словами, те, що написали у ТЦК, не відповідає дійсності. Детальніше про це і відео можна побачити за посиланням.
У свою чергу, оперативне командування «Захід» оприлюднило свою реакцію на цю ситуацію, акцентуючи увагу на слова чоловіка.
Далі - пряма мова:
"Ми вважаємо маніпулятивним і цинічним відео, в якому громадянин пояснює інцидент із ТЦК.
Реагуємо на його слова.
«Два рази проходив ВЛК і останній раз чотири з половиною роки тому».
Повномасштабне вторгнення росіян в Україну розпочалося 24 лютого 2022 року - два роки і рівно чотири місяці тому.
«Я розумів, що коли я з Богом - це правда, а з ким вони були, я того не знаю».
Прикриватися вірою і Богом - це верх маніпуляцій і цинізму.
«Реально безпрєдєл, твориться безпрєдєл».
Людині, яка прямо зізнається у порушенні законодавства, вочевидь, не личить говорити про «безпрєдєл».
«Мені страшно, мені зараз страшно. Навіть не так за себе, а взагалі за людей».
Усім страшно. Проти нас росія веде повномасштабну війну на винищення. Але одні борять свій страх і б’ють ворогів, а інші вважають, що інші повинні їх захистити.
«Я з Богом і вірю, що воно якось розрулиться».
Не «розрулиться». Нічого і ніколи не «розрулюється» саме собою. Так вважать лише люди інфантильні, які не беруть відповідальності за своє життя. Якщо б усі вірили, що війна просто «розрулиться», сьогодні ми б жили на повністю окупованій території. Або не жили взагалі. Можна долучитися до ЗСУ і разом «розрулити».
«Повістку мені ніяку не виписували».
Виписання повістки не дорівнює її врученню.
«Я не знаю, що мені робити».
Прийти у ТЦК, оновити дані й пройти ВЛК.
«Можна вийти з дому і вже ніколи більше не вернутися».
Саме так. Гірка правда в тому, що під час війни можна вийти з дому і не повернутися. На жаль, з тисячами українських чоловіків і жінок саме так і сталося. Проте можна піти в армію і значно зменшити ймовірність такого розвитку подій.
«В мене руки до сих пір трусяться, ноги всі в синяках».
Нагадаємо, що опір військовослужбовцям, які виконують свої обов’язки - це порушення закону. Руки, що трусяться і синяки - це найменша ціна. Наголошуємо, громадянина не били.
«Ці всі історії… Мені навіть адвокат говорить…».
Черпайте інформацію лише в офіційних джерелах і не ведіться на ворожу пропаганду.
«Я люблю свою країну, але не люблю наші закони».
Про інфантильність і безвідповідальність ми вже писали.
«Головне молитися».
Молитися, якщо ви маєте таку духовну потребу, однозначно потрібно. Однак молитва не може замінити виконання свого обов’язку перед державою".