Там братики, їм важко, хочеться допомогти» - каже боєць
Львівські медики повертають здатність повноцінно ходити бійцю, який, після важкого поранення і втрати ноги 11 днів перебував у комі та ще 2,5 місяці - у реанімації. Про це розповіли «Варта 1» в прес-службі лікарні.
Олександр другий в Україні пацієнт із вживленим у кістку протезом. Ветеринар, який став на фронті парамедиком
А тепер ходить на сучасному остеінтегруючому протезі, який отримав у Національному реабілітаційному Центрі НЕЗЛАМНІ, та хоче допомагати побратимам. Олександр Журавель - 33-річний захисник з Полтави. Там до великої війни працював ветеринаром на фермі.
Каже: ще за місяць до повномасштабного вторгнення почав готуватися та скуповувати необхідне спорядження. Тож 24 лютого - щойно напали - одразу вступив до місцевої тероборони. А у парамедики перекваліфікувався вже перед відправкою під Соледар. Ось що каже про специфіку цієї роботи: «Бути парамедиком не так просто.
Бо, будучи солдатом, більше хвилюєшся за себе та щоб не підвести свого напарника. Коли ти парамедик, то маєш робити більш складний вибір. Ти розумієш, що ця людина може не доїхати до стабілізаційного пункту, а, якщо залишиш іншого - то він може не доїхати».
Важке поранення Сашко отримав у січні під Соледаром, під час евакуації пораненого.
Каже: погода того дня була льотна, ворог здіймав у небо багато дронів, один з яких і вистежив українських захисників. Почався мінометний обстріл. Один зі снарядів влучив поруч з Олександром. Коли він розплющив очі, то побачив, що залишки правої ноги тримаються лише на кількох м’язах.
У Дніпрі понівечену кінцівку ампутують, потому ще 11 днів він перебуває в комі.
Далі важко пораненого перевозять до Києва. Там ще два з половиною місяці в реанімації. Тоді лікування у Чернівцях.
А на протезування та реабілітацію Олександра відправляють уже до Львова - у Центр НЕЗЛАМНІ.
Під час перебування тут Сашка, сюди саме приїздить гуру остеоінтеграційного методу протезування - австралійський лікар Муньєд Аль Мудеріс.
Олександр стає одним із трьох пацієнтів, яким вживлюють імплант, до якого кріпиться протез, прямо в кістку. Така штучна кінцівка має ряд переваг. Вона більш чутлива і функціональна у порівнянні з традиційними методами протезування. За пів року після важкого поранення і втрати ноги Сашко починає ходити.
Каже, що навіть не сподівався, що вдасться так швидко встати.
Тішиться успіхами захисника і ортопед-травматолог Центру Володимир Романишин: «Він ходить дуже добре. Він відчуває можливість того, що з плитки може переступити на ковролін, відчуває навіть дотикову поверхню під час ходьби. Це класно!».
Нині, аби навчитися добре ходити на протезі, Олександр щодня активно тренується з фізичним терапевтом.
Коли відновиться, то каже, що хоче ще бути корисним фронту: «Там братики, їм важко, хочеться допомогти».