Для чого вони потрібні та що передбачено в разі втрати
Військово-облікові документи - це: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов'язаних та військовослужбовців - військовий квиток або тимчасове посвідчення. Що це таке, які документи потрібні виготовлення, надали роз’яснення у прес-службі Львівського ОТЦК та СП.
Посвідчення про приписку - документ, який видається громадянам України, приписаним до призовних дільниць. Приписка чоловіків до призовних дільниць проводиться для взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
До призовних дільниць щороку протягом січня - березня приписуються допризовники, яким у рік приписки виповнюється 17 років.
Органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти щороку зобов’язані подавати до відповідних ТЦК та СП списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Які документи потрібні:
паспорт або свідоцтво про народження;
копія атестата, диплома, свідоцтва чи довідка про освіту;
довідка з місця роботи або навчання із зазначенням посади, фаху, з якого часу працює (для тих, хто навчається - курс або клас);
характеристика з місця роботи або навчання;
чотири фотографії розміром 3×4 см;
посвідчення і довідки про складання спортивних розрядів;
посвідчення водія;
довідка про середній заробіток.
Увага! Без дійсного військового квитка або документа про взяття на облік військовозобов’язаний не зможе влаштуватися на роботу або вступити до навчального закладу.
Яка відповідальність передбачена в разі втрати
За псування або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило втрату їх, передбачена адміністративна відповідальність - штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, якщо таке діяння було вчинене повторно протягом року, або в особливий період, відповідальність - штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.