Не тіло воїна з Солонки
У будинку Кіслових у Солонці Львівського району мама з дочкою якраз готували вечерю на Другий Святвечір, коли пролунав той страшний дзвінок: «Ваш син і брат Андрій загинув під Бахмутом». Про це пише Вісник.
Вже через день все було готове до похорону, перед домівкою воїна стояла тьма народу, священник. Рідні поїхали у морг і звідти передали: «Розходьтеся, люди добрі! То не наш Андрій! Схожий, але не він».
Андрія Кіслова з війни чекає багато людей - мама, сестра, два брати і дружина. До речі, все життя його супроводжували жінки на ймення Ольга. Так звуть бабусю, маму, сестру. І жінку знайшов собі з таким самим ім’ям - Оля.
У мирному житті працював з братами, займався електрикою, столяркою.
28 лютого він зібрав речі і пішов до військкомату. Якраз напередодні свого дня народження, 1 березня йому виповнилося 28 років.
«Сказав, що хоче, аби ми всі, його рідні, жили у вільній країні», - зазначила Оля.
Воював Кіслов у складі 24-ї бригади імені Короля Данила, на посаді старшого вогнеметника. У жовтні деякий час був вдома, на Львівщині. Лікувався і одружився зі своєю коханою Олею.
«Вони кілька років жили разом у Львові, гостювали у нас. А напередодні свого від’їзду на фронт приїхав такий щасливий, показував обручку - розписалися» - сказала сестра.
Рідні щодня чекали звісток від свого воїна, знали, що він у самому пеклі - у Бахмуті.
«Коли прийшла та страшна звістка, мама не вірила, що Андрій загинув. Все казала: «Поховаємо Андрія, а він прийде і насварить нас»», - згадує Оля.
Ввійськові сказали, що в Андрія труна має бути закритою, адже обличчя дуже понівечене.
«Андрій, коли йшов служити, казав, що не збриє бороду ні за які гроші. Він і до війни її носив, щоправда, маленьку. А тут добрячу відростив. Він і псевдо мав «Борода». Крім маминих передчуттів, ми не мали підстав не довіряти хлопцям із бригади і вже налаштувалися, що будемо хоронити. Але все ж хотіли побачити його. У морзі довго не дозволяли оглянути тіло. А коли відкрили, то ми відразу сказали: «То не він!» Борода не та, у брата вона була чорнішою! В Андрія вухо було проколоте, а у того - ні. Шрами не ті. Не він - і все! Тоді нам показали руку, а на ній годинник. Це був інший, не Андрія! Адже я сама його йому дарувала! Ми стояли у ступорі. Не знали, як похорон відмінити. Але хоронити іншого замість Андрія не хотіли.» - розповіла сестра.
Декілька тижнів родина Кіслових чекала на результати експертизи ДНК, яка пдтвердила, що у морзі інший чоловік.
Після цього рідні мають пройти шлях про визнання Андрія безвісти зниклим. Адже у бригаді їх переконують, що привезли на Львівщину тіло загиблого Андрія Кіслова.
Нагадаємо, Солонківська тергромада спростувала інформацію про смерть воїна зі Львівщини.