В українців за результатами третьої хвилі опитування щодо психоемоційного стану на карантині, яке було проведене з 10 по 12 квітня, фіксується незначне зростання рівня депресії та падіння тривожності.
Про це свідчать дані соціологічного опитування, яке опублікувала соціологічна група «Рейтинг» 21 квітня, пище Радіо Свобода.
Дані групи базуються на третій хвилі дослідження психоемоційного стану українців, яка тривала з 10 по 12 квітня. Перша і друга хвилі відбулися 27-28 березня і 3-4 квітня відповідно. Участь в третьому опитуванні взяли 1 627 респондентів віком від 18 років.
Автори дослідження визначили такі діапазони індексів, які свідчать про наявність ознак розладів у населення (якщо значення менше - ознак немає, якщо більше - вони виражені):
Порівняно з попередньою хвилею зріс індекс депресії - з 2,3 до 2,4. Індекси втоми та розладів сну не змінилися - 2,5, так само як і рівень паніки - 1,5. Індекс тривожності навіть знизився - з 2,7 до 2,6.
Збільшення проявів депресії соціологи пов’язують із обмеженням фізичної активності та відсутністю нових вражень.
«Життя на карантині - це часто «день бабака», - монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. До того ж депресія міцно пов’язана із втомою (чим вищий рівень втоми, тим вищий - депресії) та розладами сну (так само). Виявлена тривожність є ситуативною (виникає в наслідок дії незвичних стресових факторів середовища), на відміну від особистісної, яка є константною психологічною властивістю індивідів. Падіння такої тривожності вірогідно пов’язане із адаптацією до нових умов, зниженням відчуття невизначеності», - йдеться в коментарі до дослідження.
Автори припускають, що зростання рівня паніки наразі малоймовірне, адже вона виникає у відповідь на загрозу в незвичній ситуації і триває недовго, від кількох хвилин до кількох днів, тоді як карантин триває вже кілька тижнів.
Соціологи звертають увагу на те, що у респондентів передпенсійного віку частіше спостерігаються розлади сну та втома, однак рівень тривожності і в них, і в людей найстаршого віку знижується.
«Жінки надалі демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги, - вони краще адаптувалися та призвичаїлися до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою», - свідчать дані дослідження.
Крім того, помітно нижчі показники розладів сну і депресії в тих, хто працює не з дому, тому що робота допомагає урізноманітнити життя під час карантину та хоча б почасти зберегти активність.